Я зможу

Згорнулась від страху зернятком та вмерла,
Жду воскресіння, бо як же я буду тримати тебе
На цій чорній землі?

Руки твої цілувати, стрибати на саму Говерлу,
Міцно тебе обіймати, щоб смутку не мав ти ніде,
Навіть на самому дні?

Як же я буду із Сонцем тебе зустрічати,
Ледь відірвавши очі від дивного теплого сну,
який грає в мені?

Тільки для тебе вдягатись у сукню квітчату…
Боже, я зможу не віддавати нашу з тобою весну
Цій клятій війні.


Рецензии
Дуже гарний вiрш! Мне очень понравился, живой он и дышет... Дякую!
Мира Вам и счастья!

Александр Харчик   01.07.2015 12:36     Заявить о нарушении
Дякую! Дуже приємно!
Та взаємно: Миру та щастя!

Свэтка Лабуда   01.07.2015 18:34   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.