Стою посеред тишi. Повiтря гусне м яко

Стою посеред тиші.
Повітря гусне м'яко.
Торкаються ледь чутно мене твої думки.
Тепло бринить і пестить
Легесенько, боязко,
Лише слабким рум'янцем дається узнаки.

Вдихаю обережно:
Ти пахнеш чимось рідним
Крізь відстань непрозору й будинки кам'яні.
Занурююсь в цю тишу:
Тоді більш вірогідно,
Що ти відчуєш те ж, що надіслав мені.


Рецензии
Гарно ви пишете, подобається мені. Я на сайті не так давно, приємно бачити україномовну лірику. Я свої українські чомусь тут не публікую...а варто, мабуть.
Успіхів!

Жанна Луковец   12.07.2021 15:40     Заявить о нарушении
Жанно, рада, що сподобалося. Думаю, варто публікувати різне, тим більш що жанрова класифікація дозволяє.

Юлия Эбервейн Захарченко   13.07.2021 17:03   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.