Обірване коріння,
Обрубане безжально
Терором, самозванцями під масками месій.
Розкидане насіння
Без права на сакральне -
Без пам’яті, без спокою на землиці чужій.
Хапаєшся за сонце
І наново плекаєш
Свій всесвіт недоношений, обглодане єство.
І грієш у долонцях
Надії ті безкраї,
Що згинути не дали нам з нав’язаним хрестом.
Зібрати б все до купи,
Ім’я в альбом вписати,
Відмитися від вироків обридливих катів…
Та замість прізвищ - трупи
І замість волі - ґрати,
Усі сліди затоптані - нічого не знайти…
Та є земля на світі,
Що прихистком нам стала,
Поїла душу ліками, від воєн берегла.
ЇЇ теплом зігріті,
Ми виросли, не впали.
Ти звешся Україною, ріднесенька земля.
Репресоване. Украiнi
© Copyright: Юлия Эбервейн Захарченко, 2020
Свидетельство о публикации №120080709009
Свидетельство о публикации №120080709009
Рецензии