Обiцянка-цяцянка...

Ми, прийшовши в цей світ, не усе розумієм -
Для ходи прикладати потрібно зусилля.
Ще й до того ж знання на шляху не завадить,
Щоб в халепу, чи в прірву, бодай не потрапить.

Тож дорогу складаємо із обіцянок:
Легковажних й бездумних усіх забаганок,
Різнобарвних і мрійливих, світлих і темних  -
І за вибором ми піднімаємо келих.

Обіцянка - цяцянка! А Богу тим паче.
Що ми маємо проти життєвої вдачі?
Що ми маємо далі в дорозі робити?
Тільки те, що життя безумовно любити!


Рецензии