Ну ось і все!
Чому так сталось?
І все летить в тартарари.
Навіть не мислилось
і не гадалось...
Неначе правила чужої гри.
Неначе хтось
махнув рукою,
розвів по різних берегах.
Навіть не думалося
нам з тобою,
що все колись закінчиться ось так...
Чому це все? Чому?
Не знаю.
Як гість непрошений тобі,
я зараз в вікна
твОї зазираю,
а серце тужить у німій мольбі.
Твої сумні
прекрасні очі.
І голосу непевний звук...
Ти наче птаха
ранена в польоті,
і крила із твоїх сповзають рук.
Прекрасних вій твоїх
тремтіння,
мовчання гарних вуст твоїх...
Я знов поринув
у палке сп'яніння,
і наш гіркий солодкий гріх.
Чому так все? Чому?
Прозріння!
Не може довго бути так!
Ми на льоту
уникнули падіння,
неначе ранений у небі птах...
Ну ось і все!
Чому так сталось?
Як наче камінь зрушений з гори...
А нам з тобою
навіть не гадалось,
що це є правила чужої гри.
Правила чужоi гри
© Copyright: Людмила Татур, 2021
Свидетельство о публикации №121021409800
Свидетельство о публикации №121021409800
Рецензии
Ось і в мене багато на цю тему. Мабуть так у всіх було. Дякую за гарний вірш. З пов.
Игорь Ярин 04.04.2021 13:04 • Заявить о нарушении
Игорь Ярин 04.04.2021 13:04 • Заявить о нарушении
Дякую, Ігоре, за відгук.
Мені лестить, що тут читають українською.
Рада, що сподобався вам вірш.
З теплом
Людмила Татур 07.04.2021 11:58 Заявить о нарушении
Мені лестить, що тут читають українською.
Рада, що сподобався вам вірш.
З теплом
Людмила Татур 07.04.2021 11:58 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.