Цi днi такi стрiмкi...
Чомусь життя так стрімко промайнуло...
Раніш читала я такі
чужі рядки,
і думала -
сама не буду я
писати про минуле.
Та хочеш, чи не хочеш - а воно
все виникає в голові і крутить,
як у кіні,
життя твоєго полотно
несеться вдалечінь,
і думи збуджує,
і мрії будить.
А підсумки підводить рано!
Бо кажуть, що у віці ось такому
ми робимо дурниці
просто філігранно,
і не звітуємо
із диким страхом
вже нікому...
2021р.
Свидетельство о публикации №121060708096