Весна. Я впевнена - весна.
А календар чатує жовтень.
І руки повні листям жовклим.
Це є провина чи вина -
все пам'ятати,
і забути
прийняти вік, людей, отруту...
Я не підхожу до вікна.
я не пасую.
просто спогад
... тоді була - весна волога,
церкви, щури і сивина.
А на Суворова/13
стояла штрудлів пишних таця -
вишнева сповідь в нікуди.
Я поверталася додому.
в невідоме.
хоча б напитися води.
в дощі.
В долонях - час і чорнобривці.
І до щербатої душі
Тульчин тулився...
***
© Copyright: Наталия Цыганова, 2021
Свидетельство о публикации №121091800437
Свидетельство о публикации №121091800437
Рецензии